Крок за кроком до нормального життя
Крок за кроком до нормального життя
Оригінальний текст угорська перекладено на Українська
Оригінальний текст угорська перекладено на Українська
Опис
Я виросла в державних дитячих закладах, а зараз працюю в Австрії 6 днів на тиждень, але все одно не можу просунутися вперед.
Мені 42 роки, я працюю на кухні і за останні 20 років виплатив 30 мільйонів форинтів успадкованого кредиту, отримуючи мінімальну зарплату.
Я хочу вчитися, розвиватися і побудувати стабільне життя, але для цього мені потрібна допомога.
Щомісячна допомога дає мені шанс не просто вижити, а й дійсно рухатися вперед!
Моя мета — не виживання, а можливість колись жити стабільним, самостійним життям!
Вперше в житті я хотів би відчути, як це – не залежати від інших, не впадати у відчай, коли зламається холодильник. Пережити те, що це, наприклад, можна вирішити.
У 42 роки я хотів би усвідомлювати, що є куди повернутися додому, і, можливо, у мене теж будуть діти, яких я зможу вивести у життя.
Мені шкода, що я змушена покладатися на незнайомців, але я навіть не знаю своєї власної родини, тому соромлюся себе, але сподіваюся, що мені пробачать!
