Ще раз відвідати Єгипет перед смертю
Ще раз відвідати Єгипет перед смертю
Оригінальний текст Англійська мова перекладено на Українська
Оригінальний текст Англійська мова перекладено на Українська
Опис
У маленькій кімнаті, тьмяно освітленій променями пізнього заходу сонця, я дивлюся на свої тремтячі руки. Лікарі сказали мені, що час, який мені залишився, вимірюється місяцями, а не роками. Я вже не відчуваю гніву, лише палке бажання: побачити Єгипет — країну, про яку я читала з дитинства на запилених сторінках книг про піраміди, фараонів і богів.
Завдяки останнім заощадженням і допомозі друзів мені вдалося забронювати коротку подорож. Коли літак спускався над пустелею, а Ніл виринув, наче зелена стрічка серед золотих пісків, мої очі наповнилися сльозами. Я не могла повірити, що моя мрія збувається.
Наступного дня, під час заходу сонця, я стояла перед пірамідами Гізи. Вітер ніс із собою аромат піску й історії. Я сіла, притулившись спиною до каменю, якому тисячі років. Навколо мене туристи фотографувалися, але я просто заплющила очі, відчуваючи, як час розтягується. Я була там, стояла перед вічністю, і на мить хвороба перестала мати значення.
У теплій тиші пустелі я прошепотіла: «Тепер я можу спокійно піти». І я посміхнулася, бо моя мрія здійснилася.
